Стихійна торгівля - загроза епідемічного добробуту населення

Cтихійна несанкціонована торгівля харчовими продуктами – задавнена проблема, яка в принципі відносно недавно почала серйозно турбувати мешканців міст, які почали усвідомлювати усю небезпеку подібних ринкових відносин. В основному подібним видом торгівлі займаються для реалізації продукції власного виробництва, та не завжди від хорошого життя. Часто такий вид заробітку є єдиним джерелом доходу, але і несе в собі чималу небезпеку.

 

Мало хто з мешканців замислюється над тим, яку небезпеку несуть стихійні ринки. Це негативне явище важко викоренити, але щороку з несанкціонованими місцями торгівлі ведеться боротьба, яка триває давно, а ситуація, на превеликий жаль, не покращується. І сьогодні – це загальноміська та загальнолюдська проблема, яку намагаються вирішити і у нашому місті.

 

Стихійна торгівля продуктами харчування – загроза епідемічного добробуту населення. У жодній європейській країні не побачимо вуличних продавців крамом на тротуарах чи в інших не облаштованих для цього місцях. Проте на вулицях та площах наших міст, у дворах, під'їздах, скверах та в інших невстановлених місцях розгорнулася ціла мережа несанкціонованого збуту м’ясних і молочних продуктів, риби, городини тощо. Попри те, що придбані з рук продукти харчування не відповідають санітарним нормам, люди часто ігнорують ці застереження, вважаючи, що такі продукти дешевші і свіжіші, від господаря, а не від перекупників, та й заощаджується час на відвідини ринку чи супермаркету. Активно торгують харчовими продуктами, їжею швидкого приготування без належного санітарного контролю зі самочинно встановлених точок продажу деякі кмітливі підприємці, утворюючи цілі осередки незаконної торгівлі.

 

Втім, так продавати харчові продукти – це правопорушення. Відповідно до статті 160 КУпАП (торгівля з рук у невстановлених місцях), реалізаторів продуктів харчування карають штрафом від 17 до 119 гривень з конфіскацією товару або без неї. А статтею 164 цього кодексу передбачено відповідальність за порушення порядку провадження господарської діяльності.

 

В більшості випадків торгівля проводиться з землі. Про яку гігієну можна говорити? Весь бруд і вихлопні гази залишаються на цих продуктах. Та і що можна заощадити людям, які купують продукти на стихійних ринках? Декілька копійок чи гривню? А порушення в місцях неорганізованої торгівлі є потенційно-небезпечними у виникненні спалахів харчових отруєнь, інфекційних захворювань серед населення, бо походження продуктів нікому не відоме. Особливо це стосується м’ясних, рибних та молочних продуктів, які вимагають особливих умов зберігання. Придбання харчових продуктів на стихійних ринках – це шлях до лікарняного.

 

Чим небезпечні продукти зі стихійних ринків:

  • Якість продуктів ніхто не перевіряє.
  • Харчі продаються прямо з землі, де «кишить» збудниками хвороб. Придбавши такий продукт, можна захворіти на інфекційні кишкові захворювання.
  • На стихійних ринках немає торгових місць, що є порушенням санітарно-гігієнічних вимог при торгівлі.
  • Продавці на стихійних ринках не отримують жодних дозволів від адміністрації та інших служб, можуть бути носіями інфекційних захворювань в т.ч. туберкульозу.
  • В разі отруєння продуктами з такого базару потерпілому не буде на кого пред’явити позов до суду.

 

Продукти харчування, які безконтрольно реалізують несумлінні підприємці, приватні особи з рук, не пройшли лабораторний контроль, не мають відповідного маркування, не упаковані належним чином. Отже, їх споживання може спричинити небезпечні гострі кишкові інфекції. Позиватися ж до суду за шкоду, заподіяну здоров’ю, підстав не буде – відповідача немає. Найефективніший спосіб боротьби зі стихійною торгівлею – не купувати продуктів харчування у невстановлених місцях.

 

Продукти мають продаватися на спеціально обладнаних ринках, на яких встановлене холодильне обладнання і проводиться контроль якості продукції. Закон вимагає: сировина та харчові продукти тваринного походження підлягають обов`язковій ветеринарно-санітарній експертизі, яку проводять тільки в державних установах – лабораторіях ветеринарно-санітарної експертизи, і є гарантією придбання якісної і безпечної продукції для споживача.

 

Тому перед тим як щось купувати на стихійному ринку, потрібно добре подумати, чи варто економити декілька гривень на продукції невідомого походження, а потім у інфекційній лікарні витрачати в декілька разів більше. А занадто ощадливим покупцям варто пам’ятати застереження Держпродспоживслужби, що купівля продуктів на землі – великий ризик, який не вартий зекономлених грошей та втраченого здоров’я.

Additional information